Пандемія здійснила чималий вплив і на сферу культури зокрема. Проте Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр справляється із викликами, які диктують нові реалії і продовжує дарувати улюбленим глядачам справжню радість та насолоду від мистецтва. Яким був для театру 80й, та які плани на 81й театральний сезон, який почнеться вже у вересні, ми дізнавалися у директора – художнього керівника театру Сергія Дорофєєва.
Розкажіть яким був для театру 80-й ювілейний сезон?
Він вийшов дещо гібридним, тому, що був водночас і карантинним, і ні. Першою виставою сезону була «РОМЕО & ДЖУЛЬЄТТА» за п’єсою Вільяма Шекспіра. Ця вистава стала номінанткою «За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу» та увійшла до лонглиста ІV Всеукраїнського театрального Фестивалю-Премії «ГРА». Це такий український театральний Оскар, який започаткований та проводиться Національною спілкою театральних діячів України.
Також, ми випустили декілька прем’єр, які у зв’язку з початком карантину не встигли випустити під час 79-го сезону. Це були «Безталання» за Карпенком –Карим в постановці Вероніки Золотоверхої та вистава за твором сучасної авторки Ганни Устинової « І в біді, і в щасті» режисера Євгена Мерзлякова.
Також, театр отримав грант Українського культурного фонду і випустив ще дві вистави – «Весілля обов’язкове» в постановці Олексія Доричевського та «Три сестри та інші» режисера Ігоря Білиця, в останній роботі ми поєднали класичний твір та сучасні українські реалії. Далі була вистава «Ревізор» режисера Дмитра Некрасова, сюжет якої був осучаснений відомим українським драматургом, письменником Василем Шкляром. Під кінець сезону з’явилася комедія «Коли дівчата грають джаз» в постановці головного режисеру театру Максима Булгакова.
Взагалі ми планувати яскраво відсвяткувати ювілей наприкінці сезону, але через карантинні обмеження не змогли зробити це масштабно. Тому, 81й театральний сезон ми відкриємо ювілейним вечором, який відбудеться 24, 25 та 26 вересня.
Що чекає глядача під час ювілейних вечорів?
Під час творчих вечорів ми згадаємо персоналії, які внесли вагомий внесок у розвиток театру за всі 80 років, театральні вистави, які відбулися в різні роки, та яскраві події з життя театру. Глядач зможе побачити уривки з легендарних та улюблених вистав, яскраві концертні номери.
А що цікавого чекає глядача в новому сезоні?
81-й театральній сезон навіть вже стартував, але неофіційно. Ми почали його поемою «Про синів Луганських» на площі Перемоги в Сєвєродонецьку під час святкового концерту до Дня Незалежності України, яку показали разом з Луганським кінним театром. Напередодні ми возили виставу в Сватове, де показували її на природі, власне для такої локації вона і створювалась.
В вересні глядач зможе побачити виставу «Саша, винеси сміття» за твором сучасної драматургині Наталі Ворожбит. В нашій версії це «історія однієї сім’ї», мова буде іти про справжні сімейні стосунки, які важливо та необхідно цінити кожному з нас вчасно.
Взагалі, я не дуже люблю заздалегідь багато розповідати про плани, є в мене, як у багатьох творчих людей такий забобон. Але трішки натякну. Ми вже готуємо виставу під назвою «Сєвєр наш» за твором сучасної авторки Ольги Мацюпи, це вистава, яка отримала Президентський грант та побачить світ в жовтні.
Також, зараз ми готуємось до виїзних гастролей. В серпні ми вже побували в Гірській громаді, місті Щастя, збираємося в Донецьку, Херсонську, Миколаївську та Запорізьку області, де покажемо вистави «НІЧ НА ПОЛОНИНІ» та «РОМЕО & ДЖУЛЬЄТТА». Плануємо також завітати до Львова.
Крім того, з 6 по 10 жовтня відбудеться фестиваль театрального мистецтва «СвітОгляд». До нас завітають наші колеги – театр з Чернігова, який дуже подобається сєвєродончанам, а також Донецький театр, який базується в Маріуполі, театральна спільнота DSP з Києва, вперше - театр «Золоті ворота» з Києва. Відомі акторки Ірма Вітовська та Віталіна Біблів приїдуть з виставою «Сталкери». Також до нас приїде незалежний театральний проект за участю ще однієї відомої акторки Римми Зюбіної. Мабуть, вже наступного тижня зможемо опублікувати програму фестивалю для ознайомлення.
Головний режисер театру Максим Булгаков теж буде працювати над виставою за відомим класичним твором, яка, впевнений, викличе велику зацікавленість, тому, що назву твору, як мені здається чув кожний українець. Але забігати наперед не будемо, поки хай це побуде інтригою.
Максим Булгаков був назначений головним режисером в цьому році. Як з його приходом змінилося життя театру?
Театр – це такий організм, де кардинально щось змінити за короткий час складно, і не завжди необхідно, особливо коли в театрі немає великих проблем, головне завдання творчого колективу – творчо рухатися вперед. Багато років посаду головного режисера обіймав заслужений діяч мистецтв України Володимир Московченко, завдяки якому театр розквітнув в Луганську, і з яким ми відроджували славу театру в Сєвєродонецьку. В минулому році йому довелося остаточно переїхати до Києва, і в конкурсі на посаду головного режисера театру переміг Максим Булгаков – заслужений артист України, талановитий режисер, вистави якого йдуть в Одесі, Києві, Сумах та інших містах країни. Максим Булгаков вперше займає посаду головного, тому він, як будь-який справжній професіонал дуже обережно, але талановито та впевнено рухається до того, щоб наповнити театр новою енергією та цікавим репертуаром. Зміни вже можна відчути на його виставах, в яких режисер робить акценти на музичних жанрах, хоча зовсім скоро ми побачимо й суто драматичні вистави Булгакова.
В минулому році однією з форм взаємодії з глядачем було проведення «Пікніків в театрі», де можна було наживо поспілкуватися з акторами та режисерами. Чому відмовились від цього та плануєте проводити подібні заходи?
Ми від цієї ідеї не відмовилися - плануємо відновити проведення «пікніків». Ви ж пам’ятаєте, в тому році спочатку ввели один локдаун, потім інший, тому через різні карантинні умови було неможливо провести заходи. Ми шукаємо і нові форми взаємодії з глядачем. Можливо, це буде обговорення вистав, де кожен зможе поділитися враженнями від побаченого.
Театр зараз користується попитом?
Так, з року в рік кількість глядачів зростає. Кожна прем’єра – це завжди аншлагова вистава. Мене дуже тішить, що ми є потрібними для мешканців Луганщини та є гордістю області від сходинок і до сцени. Я маю на увазі як територію театру, яку всі хочуть побачити, так і творчі здобутки колективу. Люди дякують після кожної вистави, вони розуміють цінність мистецтва. В фойє театру є книга відгуків і я теж її читаю. Там дуже багато вдячних коментарів, і це не може не радувати. Значить, ми недарма працюємо.
Є у вас улюблені вистави в театрі?
Звичайно, такий перелік вистав у мене є. Але це не тому, що вони кращі за інші. Просто для кожної людини є щось своє, що чіпляє якісь потаємні струни душі. Тому багато глядачів переглядає певну виставу багато разів. Так і у мене.
А яку виставу хотілося б втілити в театрі?
Це якраз і буде та вистава, над якою працюватиме Максим Булгаков. Ми дуже довго йшли до цього, тому дуже бажаємо, щоб всі це побачили. Взагалі, ми намагаємося робити вистави для всіх, і для дітей, і для дорослих.
Як ви ставитеся до незвичних прочитань відомих творів на сцені?
Дуже гарно, і це відображається на афіші театру. Це, наприклад, вистави «Ревізор», «Три сестри та інші», «Кармен», «Вій». Це ж все класика, але вона осучаснена. Класика писалася в ті часи, коли жили митці, вони писали про турбуючи проблеми, не думаючи про те, що це колись стане класикою, а іноді для свого часу вони були новаторами. Театр це завжди експерименти, і ми залучаємо до роботи молодих режисерів з сучасним баченням відомих творів. Але залишаємо фабулу та основні лінії.
Чи не плануєте ви на базі театру організувати студію чи аматорську трупу?
В планах є організація театральної студії, але справа в тому, що приміщення театру невелике, тому неможливо створити умови для занять. Але ми працюємо над цим, та сподіваюсь, що в наступному році ми зможемо заявити про відкриття студії на базі нашого театру.
Бажаємо театру процвітання та яскравих прем’єр у новому сезоні!
Фото Олександра Плаксіна, з особистого архіву Сергія Дорофєєва та фейсбук-сторінки Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру