Служба безпеки зібрала обґрунтовані докази вини ще одного ворожого поплічника, який причетний до фінансування російської збройної агресії проти України.
Зловмисником є колишній представник окупаційної адміністрації рф на тимчасово захопленій частині Луганщини, якого у 2016 році призначили «заступником міністра палива, енергетики та вугільної промисловості лнр». На цій «посаді» він виконував завдання москви щодо перелаштування паливно-енергетичного комплексу регіону на потреби країни-агресора. Насамперед «посадовець» займався налагодженням безперебійного постачання українського вугілля до рф.
Встановлено, що з вересня 2015 по лютий 2016 років за його вказівкою до Ростовської області було незаконно вивезено 230 тис. тонн кам’яного вугілля на суму понад 200 млн грн. Для цього на території росії створили профільну комерційну структуру, через яку відвантажували сировину та здійснювали фінансові операції в російській валюті. Отримані гроші ватажки терористів направляли на фінансування і матеріально-технічне забезпечення угруповань бойовиків на сході України.
За даними слідства, до терористичної організації «лнр» зловмисник приєднався у 2014 році. Там він входив до найближчого оточення терориста Плотницького і сприяв захопленню бойовиками одного з найбільших вугільних гігантів Луганщини. Після цього ворожого поплічника призначили очільником цього підприємства, а згодом «завели» до керівного складу підконтрольного рф «міненерго».
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили фігуранту про підозру за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України (сприяння діяльності терористичної організації). Наразі він переховується від правосуддя на тимчасово окупованій частині сходу України.
Тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності за злочини проти України. Розслідування проводили співробітники Головного слідчого управління СБУ за оперативного супроводу Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму СБУ за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.