Міністр освіти і науки Л.Гриневич пояснила відомчу політику про вбачання ЗУ «Про освіту» такою, що не відповідає конституційним положенням.
Четвертого жовтня державним Конституційним Судом розпочато обговорення заяви про невідповідність ЗУ «Про освіту» основному закону держави та вимогу взагалі скасувати його.
Першочерговим занепокоєнням стала стаття сьомого закону, яка керує питаннями мови освітнього процесу. У зверненні представники державної влади обговорюють, що положення цієї публікації встановлюють принизливі привілеї від мовних до етнічних особливостей. Наголошено, що вона до того ж порушує правову справедливість національних меншин до оволодіння та вільним користуванням рідною мовою.
На початку Л.Гриневич дала високу оцінку закону «Про освіту». Вона вказала, що установа є регулюючою основою реформи шкіл України. Її мета та першочергове завдання– створити освітню систему, яка буде відповідати вимогам суспільства у сьогоденні. Після цього детально пройшла по докорах опонентів.
В ЗУ зафіксовано відмінні методи роботи та засоби навчання рідній мові національних меншин та корінного населення держави. Зауважимо, що саме корінні жителі можуть спілкуватися на рідній мові та здобувати знання з усіх дисциплін та впродовж всього періоду навчання. В той самий час діти представництва нацменшин пізнаватимуть дисципліни рідною мовою тільки у початкових класах.
Згідно з з Європейською хартією про мови окремих регіонів та мови нацменшин Міністр підкреслила, що можливість країн обрання різноманітних способів щодо обсягу освітнього процесу мовами нацменшин на територіях яких ці мови слугують основним засобом спілкування.
Потім пані Лілія пояснила відмінні способи навчати мовами нацменшин. Коли радять різні способи, ми задовольняємо навчальні побудження дітей і їх спроможність з відмінних державних общин.
Л.Гриневич роз’яснила картину обов’язкового вивчення іноземної мови, що закріплена за ЗУ, – конкуренти мають думку, що це положення дискримінує англійську мову. На її думку величезною перевагою на життєвому поприщі буде володіння випускниками англійською мовою як для навчання, творчої та професійної діяльності тощо.
Щоб надати правдивості своїм словам Міністр оголосила оцінку результатів зовнішнього незалежного оцінювання за теперішній рік. Для прикладу, майже 68% учнів, що здобували загальну середню освіту в місцях існування угорської общини взагалі не склали тестування з української мови. Щодо румунських нацменшин, то ці показники ще менші і складають майже шістдесят три відсотки. Такі випускники не зможуть вступити на навчання до закладів вищої освіти. Це означає їх від’єднання, ба й навіть виїзд за межі нашої країни.
МОН наголошує, що вказані у публікації сьомого ЗУ «Про освіту» форми, збільшують перспективи майбутніх випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які зможуть на високому рівні знати як рідну, так і загальнодержавну мову. І всупереч цьому збагачувати масштаб прав головного закону України і які їм за правом послугують, – підсумувала Л. Гриневич.