Чи варто українцям ділитися фото з життя в евакуації

Чи варто викладати фото з безпечних міст в Україні та з інших країн, куди евакуювалися жителі України? Спробуємо у цьому розібратися.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, від початку повномасштабного вторгнення РФ з України виїхали 5 млн людей. Понад 7 мільйонів людей були переміщені всередині країни. За оцінками, 12,65 мільйонів осіб безпосередньо постраждали від війни, опинилися в зоні бойових дій або не можуть виїхати.Такі дані були опубліковані у офіційному Twitter-акаунті станом на 20 квітня. 

Коли жителі України прибувають у безпечні місця у межах країни чи за кордоном, вони починають адаптуватися, звикати до нових умов та середовища, звикати знову до мирного життя.

У процесі цієї адаптації люди потроху згадують про соцмережі, які закинули у перші тижні війни або перетворили їх на інформаційні канали. На персональних сторінках з’являються перші фото, відео та сторіс із безпечних місць. 

Одночасно із цим у тих самих соцмережах періодично з’являються публікації на кшталт: “якщо ви у безпеці, не дратуйте людей, які залишилися, фотографіями з джакузі” або “Уехал? Имей совесть!”.

Зазначимо, що публікацію “Уехал? Имей совесть!” поширили 16 тис. разів та підтримали коментарями. Та 20 квітня вона була видалена. Також зникла сторінка автора цієї скандальної публікації. Але ми встигли зробити скріншот самого поста.

На думку волонтерського просвітницького проєкту з інформаційної гігієни “Як не стати овочем”, цей пост - приклад ІПСО, тобто інформаційно-психологічної спецоперації. Про те, що це таке, читайте тут:

Інформаційно-психологічна операція - що це таке і як з цим працює росія

У коментарях волонтерського проєкту про цей пост люди відповідали, що стикалися із хейтом у соцмережах через те, що переїхали. Ще частина писала, що обурена фото та відео своїх знайомих, які після евакуації “забули вже про війну та ведуть лакшері-життя”:

Але також є й інші публікації, які навпаки закликають людей, які евакуювалися, ділитися фотографіями з безпечних міст. Люди закликають таким чином евакуюватися тих, хто все ще залишається в містах та селах поблизу лінії фронту.

В коментарях пiд цим постом люди переважно пишуть, що не вважають зараз доречним щось публікувати у соцмережах, не мають на це настрою та й взагалі соромляться і з різних причин бояться це робити.

Люди пишуть, що намагаються абстрагуватися від думок про війну, не можуть насолоджуватися гарними краєвидами та розслабитися.

То де ж “золота середина”?

Українське законодавство не забороняє публікувати фото та відео з безпечних місць під час евакуації. Звісно, якщо на фото немає військовий об’єктів, облич представників ЗСУ, Територіальної оборони, Нацгвардії та інших людей, які обороняють населений пункт.

Про те, що не можна публікувати у соцмережах та інтернеті під час війни, читайте тут:

Блогерство під час війни - що цивільним не слід публікувати в інтернеті

Також, з точки зору закону, українці можуть на свій розсуд розпоряджатися своїми сторінками у соцмережах, якщо там немає закликів до насилля, схвалення насилля, закликів до повалення української державності та інших терористичних й агресивних висловлювань стосовно незалежності та суверенітету. 

У соцмережах також не вітають мову ворожнечі стосовно різних націй на верств населення, блокують оголені фото.

Тому в рамках закону і норм самих соцмереж немає нічого кримінального в тому, щоб щось публікувати під час евакуації.

Якщо з точки зору закону та правил самої соцмережі все ок, то залишаються морально-етичні критерії. І тут вже кожна людина сама для себе вирішує, що публікувати припустимо в часи війни, а що - ні.

Скажімо, для когось цілком нормально ділитися своїми прогулянками по центру Барселони, фотографіями квітучих магнолій та старовинними будинками. Для людини це може бути одним зі способів адаптуватися, побороти психологічні проблеми.

Дехто може соромитися розказувати, як минає їх життя у безпеці, і берегти фото та відео до мирних часів. Пояснюють це тим, що зараз недоречно таким ділитися, бо багато людей залишаються у небезпечних місцях. Кажуть, що не варто зайвий раз дратувати людей та сваритися.

Ще частина людей ділиться тільки тим, як вони і де допомагають Україні, як працюють на економіку. Або діляться чимось корисним під час війни.

У будь-якому випадку, розказувати про своє мирне життя чи ні, вирішувати вам. Ніхто не знає, яку роботу виконує людина, яка публікує гарні краєвиди. Ніхто не знає, який біль та сум може критися за усміхненими селфі.  

Головне - не вдаватися через сторіс та селфі з евакуації до сварок, суперечок та непорозуміння. Адже тільки єднання може допомогти здолати спільного ворога.