“Коли я їй сказала, що війна, то вона не повірила”, - як впливає російська пропаганда за кордоном на життя переселенців.

Російська пропаганда шириться не лише на території України, чи серед росіян. Також вона розповзається і на захід. Російське ІПСО працює не просто так, воно має свою мету. І якщо в Україні пропагандисти хочуть розхитати та дестабілізувати ситуацію, нагнати паніку, а в окремих випадках і змусити вірити саме росії. То в Європі вони зараз борються за те, щоб перехилити думки європейців на свою сторону, а також - вплинути на ставлення до переселенців. Адже саме російські фейки просякнуті брехнею про людей, які були змушені покинути свої домівки, щоб врятуватися від війни.

Ми поспілкувалися з декількома переселенцями, які виїхали на територію Європи після початку повномасштабного вторгнення. Чи зустрічались вони з російською пропагандою за кордоном, як реагували, і чи впливає це на переселенців, читайте в нашому матеріалі далі.

***

Олена з сином у перші місяці війни виїхали зі Слов’янська до Німеччини. За їхніми словами, сім’ї пощастило з колом спілкування, яке є суто німецько-українським. За весь час був лише один конфлікт, пов’язаний з російськими наративами. У школі сина Олени один з хлопців почав називати “росіянином” (там чітко проглядався наратив про те, що Україна - частина росії). На щастя, вдалося уникнути конфлікту. Маленький українець пояснив, у чому різниця, і чому такі порівняння для наших людей будуть образливими.

Попри це, Олена розповідає, що у Німеччині росіяни часто проводять мітинги, використовують не лише російські прапори, а і прапори радянського союзу.

***

Оксана з сином у перші дні вторгнення виїхали з Одеси до Польщі. Там вона швидко знайшла роботу і почала сама винаймати житло. 

Жінка говорить, що в медіа не стикається з російською пропагандою. Вона читає тільки українські та польські сайти, щоб отримати інформацію. В її джерела пропаганда не проскакує.

“Більшість таких новин з написом “фейк” я зустрічаю на вашому інстаграмі. І дивуюся, що я цього не чула”, - каже Оксана.

Попри це у неї нещодавно трапився міні-конфлікт з місцевим жителем, який біля поштової скриньки залишив записку з вимогою прибрати український прапор (Оксана вивісила у себе на вікні прапор України. Напевно, комусь із сусідів це не сподобалося). У відповідь дівчина написала записку із проханням поговорити про це особисто. Ніхто на це не відреагував і більше до неї не звертався. Ба більше, в мережі Instagram  під дописом дівчини про цю ситуацію, інші поляки почали її підтримувати. Прапор Оксана не прибрала, але і з російською стороною цю ситуацію ніяк не пов’язує.

Загалом Оксана зараз мало спілкується з іншими людьми, тому і якихось російських наративів від них не чула.

***

Наталія виїжджала зі Слов’янська до Болгарії. Вона поїхала туди у квітні 2022 року, але вже влітку повернулася назад. Ось там вона неодноразово стикалася із тим, що місцеві мешканці активно користуються російською пропагандою. 

Наприклад, під час розмови з продавцями на ринку, жінці почали казати, що в евакуацію виїхали багаті українці, у яких дуже багато грошей, а, мовляв, бідні болгари вимушені їх годувати (Наталія виїжджала по програмі біженців і дійсно проживала та харчувалася там безкоштовно).

Коли жінка запитала, звідки вони взяли цю інформацію, їй відповіли, що про це усі багато говорять. Якогось конкретного джерела інформації вона не почула, але зрозуміла, що ці розмови спеціально заводилися у колах болгарів, щоб відштовхнути їх від українських біженців. 

“Ясно, звідки ноги ростуть. Болгарія виглядає доволі совково, та і російської ми там доволі багато чули. Це не один раз було, коли нам подібне заявляли. Але що цікаво, жоден з таких “заявителів” не сказав, що чув це в новинах, чи знає сам власно. А тільки - “усі це і так говорять”.

***

Крістіна з двома дітьми вже другий рік живе в Австрії. Туди вона переїхала з Костянтинівки Донецької області, щоб захистити малюків від великої війни, яка розпочалася у 2022 році.

Вона також говорить про те, що мало стикалася з російськими маніпуляціями чи наративами, але розповіла про декілька неприємних зустрічей, які з нею трапились і несли за собою російський “шлейф”.

Одного разу ще у перші місяці повномасштабного вторгнення дівчина зіштовхнулася з жителькою, яка була дуже агресивно налаштована проти українських переселенців. 

“- Тобі що, нічого їсти?

Коли я їй сказала, що війна, то вона не повірила (мовляв росія ж не воює з Україною). Кілька хвилин ми сперечалися англійською мовою. 

Вона була дуже агресивною. 

Щоб не продовжувати конфлікт, я сказала, що більше не хочу з нею розмовляти,  розвернулася і пішла далі. Вона продовжила суперечку в магазині з продавцями”.

Інший випадок стався зовсім нещодавно під час спілкування. До Крістіни підійшов чоловік неслов’янської зовнішності і почав спілкуватися з нею російською. Вона відповіла, що з України і не любить росію. Тоді він почав переконувати її у тому, що “росія - це добре”. На це вона поставила запитання, чому він живе в Австрії, а не росії. 

При цьому, з жорсткою пропагандою саме в медіа Крістіна не стикалася (більше - в розмовах із незнайомими людьми), а майже всі знайомі австрійці, з якими вона спілкується, засуджують дії путіна і допомагають переселенцям як фінансово, так і морально.

***

Оксана з сином на початку війни зі Слов’янська виїхали до Німеччини. І хоч з прямою пропагандою там вона не стикалася, але бачила різне ставлення людей до переселенців.

Доволі часто на жінок-переселенців з України жалілися арабські біженці. Оксана пояснює це тим, що на українців стали більше звертати увагу, тому переселенці з арабських країн хвилювалися, чи продовжать саме їм надавати допомогу. 

Також знайомі Оксани, які разом із нею евакуювалися до цієї країни, стикалися з російськими мітингами, які не заборонені в Німеччині. Звичайно, на цих мітингах йдеться про підтримку росії та її політики. Це не нове і анонси чи новини про такі мітинги можна було зустріти і в медіа.

Заголовок: Україна: проросійські демонстрації викликали обурення в Німеччині
Фото з російських протестів у Франкфурті.

Заголовок: Проросійські прихильники мітингують у Німеччині, зіткнувшись з контрдемонстрантами

Ще один цікавий момент був, коли у місті, в якому проживала Оксана, почали забороняти використовувати українську символіку під час акцій та мирних мітингів. З чим це пов’язано, українцям не пояснювали. Але згодом у мережі з’явилися новини про те, що українську символіку влада Берліну заборонила тільки на певний час (на 8 - 9 травня). Оксана ж думає, що це могло бути пов’язано якраз із тим, щоб не провокувати росіян. Насправді ж російську символіку на мітингах у ті дні також заборонили.

При цьому, оточення Оксани було максимально проукраїнським. Її підтримували і допомагали. З негативом у свій бік їй зустрічатися не доводилося.

***

Попри те, що героїням нашого опитування пощастило не зустрічати саме росіян, які б вступали в конфлікт, чи починали сварку, є українці, яким доводиться виборювати свою правду. 

Так само російське ІПСО запускає фейки і про українських переселенців. З самого початку повномасштабного вторгнення на російських новинних сайтах писали про те, що до росії виїжджають мільйони переселенців з України. 

Так само часто росіяни маніпулюють тим, що біженці з України вже ніде не потрібні. 

Можна було побачити інформацію про те, що переселенців з України вже ніхто не чекає, на соцвиплати вони можуть не розраховувати, а жити їх поселять ледь не поруч із безхатьками.

Ось наприклад, що писло про українських переселенців російське видання в Прибалтиці Baltnews:

У той же час працює пропаганда, яка направлена не на переселенців, а проти них. Тобто, вона працює таким чином, щоб відвернути людей від наших біженців.

Російські ресурси активно поширюють міфи про українських переселенців, мовляв вони ледачі, не хочуть працювати, “заробітчани”, які не рятуються від війни, а хочуть просто заробити. Окремо активно розширюється міф про “русифікованих” біженців, які в побуті усі говорять російською. Хоча це неправда. Багато біженців розповіли про те, що саме в умовах евакуації почали говорити українською, хоча до того спілкувалися російською. 

Навіть за кордоном треба бути уважними до інформації, яка поширюється. Українцям варто дотримуватися інформаціїйної гігієни і не реагувати гостро на закиди російської пропаганди, тим паче, якщо вони знаходяться за кордоном. Краще детально пояснювати ситуацію, розказувати про реальні випадки і реальних людей.