Круговерть “нацистської України” у роспропаганді - чому рф повертається до одних і тих самих фейків

Російські пропагандисти час від часу повертаються до одних і тих самих тем та наративів, які вони вже використовували в минулому. Здавалося б, відповідь на питання про те, чому так відбувається, проста - бо це працює. Але розберемося в причинах трохи детальніше.

Часто в інформаційній війні проти України росія через певний проміжок часу повертається до тих наративів та прийомів, які вже використовувала раніше. 

Так, наприклад, пропагандистські канали в інтернеті систематично “штовхають” теми конфліктів у вищому керівництві України, вторинності та штучності нашої країни, мобілізації та повісток, вимкнень світла, роботи банків. 

Серед найулюбленіших тем, до яких любить вертатися росія - це спотворення історичних фактів і ніби-то фашизм та нацизм в Україні, від якого її треба рятувати. А ще любить систематично “запускати” одні й ті самі ІПСО про те, що Україна вже на межі програшу і майже згодна на поступки і переговори з рф.

З одного боку все очевидно: російська пропаганда повертається до вже напрацьованих механізмів, які точно працюють. Але спробуємо розібратися в причинах такої стратегії докладніше.

То навіщо ж роспропаганда повертається до вже опрацьованих колись тем?

Перше - це дійсно працює, коли йдеться про питання фінансів, виплат, світла, та інших тем, повʼязаних з благополуччям.

Друге - теми, повʼязані з обороноздатністю України та готовністю українців іти воювати, завжди викликають сильні емоції. Адже тут йдеться про виживання як нації.

Третє - росія не тільки постійно запускає одні й ті самі ІПСО та маніпуляції, а й відстежує, як вони впливають. Отже, якщо їх інформаційні операції на одних і тих самих темах спрацьовують і втретє, і вдесяте, значить, вони досі діють, і нічого нового вигадувати не треба. 

Важливо зазначити, що свої методички для поширення пропаганди росія напрацьовувала роками, у різні епохи даючи різні назви своїй державі, спочатку - російська імперія, потім - радянський союз. Але мета цих методичок завжди була одна - утримувати в своєму складі захоплені народи та окуповані країни. Змінювався лише контекст, на якому росія відпрацьовувала свої методички, в залежності від подій, які відбувалися в різні періоди.

Коли йдеться не про абсурдні фейки, а про якісні ІПСО та маніпуляції, мета ставиться інша, ніж просто ввести людей в оману. Мета якісних пропагандистських матеріалів - закріпитися в свідомості людей якомога непомітніше. Зазвичай такий ефект досягається через сильну емоцію, яку викликає, здавалося б, чийсь безвинний допис чи просто коментар під публікацією.

Ще одна причина, чому росія часто повторює одні й ті самі наративи - це закріплення потрібної інформації в памʼяті групи людей через повторення. Яскравий приклад - як це спрацювало на російському населенні. 

Пропаганда, яка безперервно “вливалася” у мізки людей роками, врешті досягла потрібного ефекту: спочатку реваншистські ідеї про розвʼязання нової війни від “можем повторіть” до “на Бєрлін”, потім - повна відсутність сумнівів у тому, що Україну треба звільняти та денацифікувати і повернути “у рідне радянське лоно”. Крім того, саме пропаганда роками навʼязувала росіянам наратив, що Україна - це штучна держава, яка не має власної історії. 

Тож, як бачимо, багаторазове повторення одних і тих самих меседжів досягло потрібного ефекту: зараз росіяни готові вбивати всіх українців без виключення, а російські матері та дружини готові віддати своїх чоловіків та дітей “за родіну” і “нарожать еще”.