Як росія поєднує релігію з мріями про срср і маніпулює цим

Росія мріє про об’єднання та відродження срср, про що неодноразово заявляла. Ідея відтворення “нового срср” навіть звучала у стінах російської держдуми від одного з депутатів.

Одночасно з тим більшість росіян дуже сильно зосереджені на релігії. Чого вартують хоча б фрази російських окупантів “Бог с нами”. Вони активно захищають своє бачення православ’я і часто цим маніпулюють. Але суть не в тому.

Свого часу мрією срср був комунізм, до якого вони так сильно прагнули. Але ось у чому особливість - комуністи ненавиділи релігію і знищували усе, що пов’язано із тим. Саме під час їхнього правління церкви перероблювали під клуби, а релігійну літературу знищували. Саме за правління комуністів хрестити дитину чи щедрувати у Різдво було чимось ганебним та забороненим.

У сьогоднішніх реаліях російська федерація примудрилась поєднати непоєднуване.

Гасло росіян "Мы русские, с нами Бог!" поширився у нульові, з розквітом руху російських націоналістів. У десяті росіяни вирушали під ним воювати на Донбас. Нині ж під ним відправляють в Україну мобілізованих.

Режим путіна – це гібридний режим в тому сенсі, що комбінує посткомуністичну риторику, риторику релігійну і також риторику національну. Якщо у ХХ столітті здавалося, що церква і комуністи один одному протистоять, то у ХХІ столітті видається, що в авторитарних режимах вони один одного цілком добре доповнюють, - пояснює чеський історик Мартин Путна у своїх роботах.

Особливість радянського комунізму розглядали багато науковців. У своїй роботі “КОНЦЕПЦІЯ "РЕЛІГІЄПОДІБНОГО КОМУНІЗМУ" історикиня Валентина Хархун розглядала це питання. Так, в радянській ідеології ставлення до релігії було однозначним - це зразок войовничого атеїзму.

Так, наприклад, в історії міста Слов’янська, що на Донеччині, відомо про те, як у 1929 році у місті розгорнули масштабну атеїстичну пропаганду у боротьбі за «світле комуністичне майбутнє».

Місцева газета «Красный сигнал» активно поширювала вимоги припинити дзвін колоколів, закрити церкви та передати дзвони до фонду індустріалізації. Руйнувалися дзвіниці, конфісковувалися церковні цінності, спалювалися ікони. У обезголовлених церквах Слов'янська влаштували склади, їдальню, спортзал та бібліотеку. На Соборній площі спалили сотні ікон під пісні про Щорса та «Смело мы в бой пойдем».

І це відбувалося на всіх територіях, до яких встигла добратися комуністична влада.

Історики припускають, що на меті ставили зробити сам комунізм окремою політичною релігією - тобто такою, що маю вагу на рівні з православ’ям в росії.

І зараз, на прикладі росії, ми бачимо, що у них вдалося це поєднати.

Де ще ви могли колись би побачити, що священники освячують зброю, наставляють на ненависть, чи виправдовують початок війни.

Свого часу Московський патріархат в Україні активно пропагував “русский мир”. Відомо про декілька випадків, в яких священники виявлялися таємними агентами ворожої держави. Ось тут якраз доріжки політики і релігії перетнулися.

Таким чином, поєднання мрій про срср та комунізм у росії цілком собі впевнено збігаються з активним просуванням вигідної для них релігії. При цьому обидві ці теми є більш ніж зручними для маніпуляції, адже охоплюють два види людей:

- тих, хто страждає за “совком” і “прекрасним життям” срср та комунізм,

- тих, хто є активним віруючим (а в росії таких дуже багато).