Державна реєстри відновили роботу після кібератаки . Які наслідки для України

Григорій понад місяць не міг отримувати зарплатню через те, що були заблоковані державні реєстри. Чоловік, який працює інвестиційним аналітиком в українській компанії, має прописку у місті Донецьк, звідки він виїхав у 2014 році, повідомляє інтернет-портал bbc.com.

"Компанія побоялася, що через це їх можуть звинуватити у підтримці тероризму і попросили мене змінити адресу. Це співпало з атакою на реєстри. В Дії я не зміг змінити місце реєстрації для сплати податків. Тому вже понад місяць без платні", - говорить чоловік ВВС Україна.

Починаючи з 19 грудня через хакерську атаку в Україні були заблоковані десятки державних реєстрів з даними українців.

Ринок нерухомості в країні зупинився. Жодна угода з купівлі-продажу квартир, землі не була можливою. Не можна було зареєструвати бізнес, змінити власників компаній, зареєструвати новобудову, змінити прописку, одружитися онлайн, і зробити ще багато нотаріальних дій, пов'язаних з отриманням даних з реєстрів.

20 січня Міністерство юстиції повідомило, що роботу реєстрів відновили. Однак відразу попередили, що доступу до них все одно немає – триває процес актуалізації даних.

Під постами Мін’юсту в соцмережах були сотні коментарів з обуренням - навіщо повідомляти, що все працює, якщо воно не працює, писали люди. У Мінʼюсті просили набратися терпіння.

Що відбувається з держреєстрами, коли все запрацює, і якими є наслідки хакерської атаки, розбиралась ВВС Україна.

Все працює, але є нюанси

"На сьогодні люди вже мають змогу укладати угоди. Реєстри часом підвисають, все ще триває синхронізація даних, але вже все працює", - говорить ВВС Україна приватний нотаріус Микола Біллер, який працює у Камʼянець-Подільському районному нотаріальному окрузі.

Нотаріус сподівається, що незабаром реєстри запрацюють на повну. Цілий місяць його клієнти не могли ні купити, ні продати нерухомість, майно. Були проблеми з оформленням угод з іноземним капіталом. Все це потребувало доступу до державних реєстрів.

Місяць – це дуже швидке відновлення такого величезного масиву інформації, вважає Микола Біллер, який є членом комісії з інформатизації та кібербезпеки Нотаріальної палати України.

"Іноді реєстри відновлювались з паперових носіїв, це масштабна робота – оцифрувати таку кількість документів", - зазначив Біллер.

За даними Мін’юсту, вже працюють такі реєстри:

• Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
• Державний реєстр обтяжень рухомого майна;
• Автоматизована система виконавчого провадження;
• Електронний реєстр апостилів;
• Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту;
• Автоматизована система "Банкрутство та неплатоспроможність";
• ⁠Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".

Українці знову можуть отримувати послуги у ЦНАПах, одружуватися онлайн, перереєстровувати авто.

Ще 4 січня відновили роботу Державного реєстру актів цивільного стану (ДРАЦС) – повернули можливість реєструвати народження, смерті, шлюби, розлучення.

У Мін’юсті обіцяють, що сервіси у Дії будуть відновлювати поступово. Через Дію знову можна замовити довідку про місце проживання, витяг про несудимість, довідку про сплату єдиного соціального внеску. Все ще працюють над відновленням послуги Є-Малятко.

Попри те, що всі реєстри вже працюють, депутат Ігор Фріс, у минулому приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу, радить не дуже поспішати укладати угоди з купівлі-продажу нерухомості. За його словами, краще зачекати, поки у реєстрах буде сформовано повноцінний об'єм інформації.

"Туди все ще завантажують інформацію, зокрема, сканкопії правовстановлюючих документів, які зберігалися в архівних базах даних", - говорить Ігор Фріс.

Наприклад, у реєстрі, пояснює юрист, є запис, що людина володіє квартирою. До цього запису має бути долучена сканкопія договору купівлі-продажу. Зараз реєстри все ще наповнюють сканкопіями таких документів.

"Зареєструвати нерухомість можна без проблем. Але з укладанням угод купівлі-продажу краще почекати. Чекали місяць, можна почекати ще 10 днів, поки не відновлять всі записи, коли перехід права може відбуватися у безспірний спосіб", - говорить юрист.

Якими будуть наслідки

У 2022 українці уклали понад 100 тисяч договорів купівлі-продажу квартир і житлових будинків.

У 2023 році таких угод було вже набагато більше - понад 170 тисяч.

Підсумки 2024 року ще будуть підбивати, але з середини грудня 2024 року по майже кінець січня 2025 такі угоди взагалі були неможливі через кібератаку.

Як це вплине на ринок нерухомості України?

"Майже ніяк не вплине. Ринок нерухомості ще візьме своє. За кілька тижнів наздоженемо, залежно від того, які будуть черги у нотаріусів, і ті угоди, які відтермінували, укладемо. Люди просто взяли паузу", - говорить Юрій Піта, виконавчий директор Асоціації фахівці з нерухомості.

Він нагадує, що на початку вторгнення реєстри не працювали кілька місяців, але потім ринок нерухомості знову ожив.

За словами ріелтора, тут можна більше говорити про психологічний чинник внаслідок хакерської атаки, коли у власників з'явилися побоювання, що інформація про їхнє майно може бути змінена. Можливо, зазначив ріелтор, зараз хтось захоче перевірити, чи не змінилася у реєстрах інформація щодо їхнього майна.

"Іноземні інвестори також можуть звертати увагу на такі речі як заблоковані реєстри. Для них це мінус у процесі прийняття рішень про інвестиції. Крім того, що є війна і невизначеність, то додаються і такі технічні проблеми, така незахищеність. Цього не треба допускати. А для пересічного громадянина майже нічого не змінилося, якщо були плани щось купити, то куплять пізніше", - вважає представник Асоціації фахівці з нерухомості.

"У державі було заблоковано багато процесів – була неможливою реєстрація бізнесів, податкова, пенсійний фонд не мали взаємодії з реєстрами. Це все негативно впливає на економіку, але не критично", - говорить про наслідки кібератаки на реєстри Ігор Фріс, який є депутатом від "Слуги народу".

Говорити про те, які збитки кібератака мала для економіки, можна буде за результатами першого кварталу 2025 року.

За даними консалтингової агенції Data Driven, понад 60% українських громадян користуються державними цифровими послугами. Кількість користувачів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг "Дія" становить 5,3 млн, а мобільного застосунку "Дія" - 21,2 млн.

"Ворог прорахувався, що українці будуть панікувати. Паніки не було. Люди працювали день і ніч, відновлюючи реєстри, і відновили. Ми розуміємо, що ми у стані війн і в цифровому полі – це теж війна", - говорить Ігор Фріс.

Одним з наслідків кібератак, він називає відкладення декларування, яке мало початися з 1 січня і триватиме до 1 квітня. Але через заблоковані реєстри, не могло початися вчасно. Однак, за словами депутата, як тільки можна буде отримати витяг з реєстру прав власності, декларування відновиться.

Чи захищені реєстри

Що сталося з даними українців після кібератаки і чи є українські державні реєстри більш захищеними?

"Росіяни не досягли своєї мети… дані українців не були втрачені", - заявила міністерка юстиції Ольга Стефанішина, оголошуючи про відновлення роботи реєстрів.

За її словами, з кібератаки Мін’юст виніс важливі уроки, а для захисту даних впроваджують зміни.

8 січня Верховна Рада у першому читанні проголосувала законопроєкт №11290.

Він передбачає створення національної системи реагування на кіберзагрози. Це, на думку міністерки, має покращити захист чутливої інформації. Стефанішина також анонсувала створення професійної мережу фахівців з кібербезпеки в усіх державних установах, де обробляють важливі дані. Це у Мін’юсті назвали "Пентагоном для державних реєстрів".

Автор фото,УНІАН

Хоч українська влада і стверджує, що витоку даних не сталося, є висока ймовірність, що хакери скопіювали інформацію і згодом можуть її використати, говорить український експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун в інтерв'ю DW.

"Хакери завжди так діють, особливо російські, це їхні методи. Вони спочатку проникають в систему, довго спостерігають, як вона влаштована, щоб ефективніше її зруйнувати. Потім вони викрадають усю цінну інформацію. Реєстри - це десятки терабайт і все їм точно не потрібно, але якусь найбільш цінну інформацію, якісь свіжі дані вони, швидше за все, скопіювали", - говорить експерт.

На його думку, для російських спецслужб можуть бути корисні дуже багато даних - у кого яке майно, у кого які родинні зв'язки між собою. Це цінна інформація для будь-яких спецслужб.

Автор фото,УНІАН

Україна разом зі США, Південною Кореєю та Китаєм увійшла до четвірки країн, на які здійснюється найбільше кібератак. За даними IT Ukraine Association, у 2022 році на Україну здійснили 2194 кібератаки, у 2023 - 2544, а в 2024 році Україну атакували 4315 разів.

Цілями атак найчастіше стають урядові структури та органи державної влади, сектор безпеки та оборони, телекомунікації та ІТ-системи, медіа, енергетичний сектор, логістика та банки.

Основною версією СБУ щодо атаки на державні реєстри було те, що за кібератакою стоять російські спецслужби, зокрема, хакерські угруповання, повʼязані із ГРУ.

"СБУ розглядає варіанти, чи це була зовнішня кібератака, чи результат якоїсь внутрішньої диверсії, компрометації входу, ключів реєстраторів", - говорить Ігор Фріс, який очолив парламентську робочу групу, що займається наслідками кібератаки.

За його словами, якщо це була внутрішня проблема, то будуть кримінальні провадження, додаткові перевірки персоналу.

Якщо зовні, то на думку політика, потрібно на законодавчому рівні обмежувати доступ до певної інформації з електронних реєстрів на час воєнного стану. Зараз на розгляді у Верховній Раді є законопроєкт про такі обмеження.

"Можливо, має бути якась додаткова безпекова перевірка тих, хто має право доступу. Можливо, варто посилити внутрішні протоколи безпеки на державних підприємства, які забезпечують безпеку чутливої інформації. Що би ми не робили, які б паролі доступу не застосовували, чи подвійні верифікації, якщо ворог завербує когось, хто має доступ, через нього будуть відкриті двері у будь-які таємні кімнати", - вважає політик.

Він говорить, що, на щастя, в Україні були багаторівневі архівні бази даних, які зберігалися в різних місцях, звідки все відновили.