На прохання України МВФ дасть менше грошей: чому прийнято таке рішення

За новинами про суперечку Зеленського з Трампом непомітно пройшло повідомлення про завершення роботи місії МВФ. Вона оцінила співпрацю з Україною за програмою, ухваленою два роки тому.

За результатами МВФ вирішив на рівні експертів виділити Україні 0,4 млрд доларів у наступному транші. Це ще має затвердити Рада директорів фонду.

Транш виявився меншим, ніж планувалося раніше, і меншим за попередні транші за цією програмою, із якої Київ вже отримав понад 10 млрд доларів.

При цьому в МВФ заявили, що "виконання програми залишається міцним", а всі попередні умови, погоджені наприкінці грудня минулого року, виконані, передає bbc.com.

Чому цього разу транш від МВФ буде меншим, що це може означати?

Чому програма МВФ є важливою

За обсягами фінансової допомоги, яку Україна отримала від початку повномасштабного російського вторгнення, МВФ посідає третю сходинку - після ЄС та США. За даними міністерства фінансів, у 2022-2024 роках фонд надав 12,4 із 115 млрд доларів загальної суми.

У 2022 МВФ був чи не єдиним міжнародним партнером, який надавав Україні гроші, поки інші визначалися з підтримкою. І для цього фонд змінив внутрішні правила, які не дозволяли кредитувати країни у стані війни.

На початку 2023 МВФ та Україна домовилися про нову програму співпраці, розраховану на чотири роки і на загальну суму у 15,5 млрд доларів. Відтоді Київ регулярно отримував транші, які зазвичай становили близько 1 млрд доларів.

Ще на початку цього року чільні представники українського уряду та НБУ хвалилися, що за всю історію відносин з МВФ жодна програма не виконувалася так успішно - і це під час війни. Зазвичай через невиконання умов програми припинялися значно раніше.

Крім того, як пояснював в коментарі ВВС Україна голова Національного банку Андрій Пишний, МВФ виступив платформою, що поєднала зобов'язання України щодо реформ із запевненнями з боку міжнародних партнерів по фінансуванню.

"Черговий, вже шостий (на час коментаря – Ред.) успішний перегляд програми МВФ не відбувся би, якби фонд не мав відповідних запевнень з боку партнерів", - заявив голова НБУ, коментуючи, наскільки країна забезпечена фінансовими ресурсами на 2025 рік.

Він нагадав, що до програми з МВФ прикріплений пакет міжнародної допомоги обсягом близько 150 млрд доларів за базового сценарію.

"Навколо програми МВФ фактично сконцентровані всі інші інструменти", - пояснив на пресконференції 4 березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Зокрема, за його словами, йдеться про Ukraine Facility від Євросоюзу, за яким цього року країна має отримати 12,5 млрд євро. Також довкола програми з МВФ "фактично замкнена інфраструктура" програми ЕРА на 50 млрд доларів, які країни G7 погодилися надати Україні під арештовані російські активи.

Чому Україна попросила менше коштів від МВФ

Після останнього перегляду програми, який здійснювала лютнева місія МВФ, там заявили про те, що "усі кількісні критерії виконання програми, сформовані станом на кінець грудня, виконані, а також досягнуто розуміння щодо переліку політик та реформ на підтримку макроекономічної стабільності".

Втім, в МВФ також зазначили і запізнення із виконанням деяких із "маяків" програми.

Але, попри загальне виконання умов програми, черговий транш за нею буде меншим.

"Відповідно до перегляду потреб платіжного балансу на 2025 рік, Україна попросила змінити доступ до коштів за програмою EFF з переносом фінансування на майбутнє, тоді як загальна сума програми залишається незмінною", - заявив по завершенні роботи місії фонду її голова Гевін Грей.

Незабаром те, що цього разу Україна отримає удвічі менше, підтвердив голова фінансового комітету парламенту і представник "Слуги народу" Данило Гетманцев.

"Україна звернулась до фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд. дол. до 0,4 млрд. дол", - повідомив Гетманцев у своєму телеграм-каналі.

Він пояснив, що з одного боку, це є технічним рішенням, при ухваленні якого керувалися "достатньою поточною ліквідністю" та потребами платіжного балансу. Голова фінансового комітету Ради також підкреслив, що "загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів".

З іншого боку, за словами Гетманцева, рішення про меншу допомогу від МВФ "вкладається в логіку економії доступних ресурсів "зараз", через більшу невизначеність із фінансуванням "завтра".

"Ми маємо закриту потребу у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік. Тоді як ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 році є набагато більш невизначеною", - наголосив Гетманцев.

Приблизно такі ж пояснення про менше фінансування від МВФ дав і прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Він заявив, що наразі ситуація із ліквідністю – тобто балансом надходжень і витрат коштів – в України все добре, а тому є і впевненість у "фінансовій ситуації".

"Це була наша спільна домовленість з МВФ, що вони нам дають не 900, як попередньо ми домовлялися 400 (млн доларів – Ред.), тому що в Україні сьогодні вистачає коштів, вистачає ліквідності для виживання в цих умовах", - заявив український прем'єр, додавши, що "по фінансах у нас повний порядок".

Зменшення запиту на кошти МВФ дійсно "може означати, що Україна почувається досить нормально із фінансуванням на цей рік", каже провідна наукова співробітниця Центру економічних досліджень Олександра Бетлій.

Вона відзначає, що нинішня програма з МВФ побудована таким чином, що більше грошей мало надійти на початку програми, а менше – наприкінці.

Але Україна і далі виплачує МВФ борг за попередніми програмами, "і якщо минулого року ми отримували в чистому вигляді більше, ніж сплачуємо МВФ у відсотках та погашенні, то наступного року картина буде трохи іншою: ми будемо повертати більше, ніж ми будемо отримувати від МВФ", пояснює економістка. І це ще одна причина, чому уряд "вирішив трохи покерувати ліквідністю".

Є і ще одне міркування: з огляду на сьогоднішні обставини (такі як припинення американської військової допомоги – Ред.), каже Бетлій, "ми розуміємо, що частину коштів від програми від G7 треба буде витрачати на оборону, і на наступний рік ми не знаємо, скільки в нас залишиться грошей, бо кожен день ситуація змінюється".

А відтак, виглядає логічним відкласти кошти МВФ на наступний рік, щоб, зокрема, було чим погашати борг перед фондом. Інший варіант – дефолт перед МВФ – "це дуже боляче", бо співпраця з фондом і стабільність фінансування розглядаються як "маяк" для інших кредиторів, що в країні відбуваються правильні зміни і реформи.

Міжнародні кошти і "білі слони"

Зменшення запитів на допомогу МВФ дійсно є свідченням того, що фінансової допомоги від партнерів на 2025 вистачає, - "тому її зберегли на майбутній 2026-й", вважає ще один член фінансового комітету парламенту, представник опозиційного "Голосу" Ярослав Железняк.

Але водночас, пише депутат у своєму телеграм-каналі, "це означає, що навіть в уряді розуміють, що зайві гроші нашим "геніям" економічної думки давати не можна. Навіть показувати. Тому що вже завтра вони придумають "весняну підтримку", "кешбеки", будівництво ще пару реакторів".

Ще наприкінці січня цього року постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано застерігала український уряд від так званих "білих слонів".

"Ми використовуємо поняття "білий слон" для опису будь-якої інвестиції, утримання якої є дорогим, яка не приносить пропорційної або взагалі жодної вигоди", - заявила вона у коментарі під час інвестиційної конференції.

При цьому представниця МВФ наголосила, що йдеться не тільки про марнотратство державних коштів, а й про корупцію, і як приклад навела наміри влади одного із міст України під час війни збудувати стадіон, розрахований на більше місць, ніж мешканців - через потребу кудись витратити надлишок коштів від військового податку на доходи фізичних осіб.

Ці витрати завдяки оприлюдненню в системі державних закупівель "Прозорро" вдалося вчасно зупинити.

Чи можуть США вплинути на МВФ

По мірі того, як справджуються негативні прогнози щодо скорочення допомоги Україні від одного з ключових донорів - США, оглядачі також починають аналізувати, як це може вплинути і на інших міжнародних партнерів, адже США також мають значний вплив – відповідно до своїх великих внесків – на МВФ та Світовий банк.

"Я не берусь прогнозувати, чи буде нова адміністрація США як найбільший акціонер МВФ намагатись вплинути на перегляд програм Фонду. Сподіваюсь, що до цього не дійде", - написав у телегам-каналі голова фінансового комітету Гетманцев, наголосивши, що "що б не відбувалось, ми маємо робити свою домашню роботу, й виконувати (при цьому вчасно) взяті на себе зобов'язання за програмою, яка була і залишається ключовим елементом макрофінансової стабільності".

"Чи мають США вплив на МВФ? Звичайно, мають. Чи будуть США виходити з МВФ? Все може статися. Штати можуть зробити все, що завгодно, - каже Олександра Бетлій, але наголошує, - Тут питання, що зробимо ми".

У нинішній ситуації Україні варто пам'ятати про коаліцію з Європейським Союзом, а також "треба сісти і подумати, які нагальні видатки нам треба фінансувати, що ми можемо не фінансувати і відкласти, не намагатися витратити все, а спробувати заощадити".

"От про це можна говорити. А не про те, що зробить Трамп чи не зробить".